Числівник

Числівник — самостійна частина мови, що називає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? Числівники за значенням поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники означають число чи кількість предметів і відповіда­ють на питання скільки? Наприклад: сорок п'ять, дев'ятеро, одна третя.

Кількісні числівники поділяють на розряди:

  • цілі числа (один, триста шістдесят п'ять, тисяча);
  • збірні (означають кількість, яка сприймається як неподільне ціле — двоє хлопців, троє гусенят, п’ятеро дверей);
  • дробові (одна друга, п'ять десятих, півтора);
  • неозначено-кількісні (вказують на приблизну кількість предметів: кілька, кількасот, багато).

Збірні числівники утворюють від числівників два — двадцять та числів­ника тридцять. До збірних належать числівники обоє, обидва, обидві. Від деяких збірних числівників утворюються числівники з пестливим зна­ченням: двійко, трійко, п'ятірко.

Збірні числівники вживають з іменниками:

  • назвами істот чоловічого роду (п'ятеро хлопців, четверо коней);
  • що належать до четвертої відміни (шестеро каченят, семеро оленят);
  • назвами неістот середнього роду (двоє імен, троє вікон);
  • що уживаються тільки у формі множини (двоє ножиць, троє дверей).

З іменниками жіночого роду та іменниками чоловічого роду — назвами неістот — збірні числівники не вживають.

Кількісні числівники змінюються за відмінками. Вони не мають ні роду, ні числа, крім числівників один (одна, одне, одні); два (дві); обидва (обидві); півтора (півтори); нуль, тисяча, мільйон, мільярд.

Числівники півтора (відра, кілометра), півтори (доби, тисячі), півтораста не відмінюються.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі й відпові­дають на питання котрий? котра? котре? котрі? Наприклад: сто тридцять перший, одинадцятий, шістдесят восьмий.

Порядкові числівники змінюються за родами, числами та відмінками (як прикметники):

  • за родами: перший — перша, перше;
  • за числами: перший — перші, другий — другі;
  • за відмінками: перший — першого, першому, першим, на першому.

За будовою числівники поділяють на:

а)  прості (мають один корінь): один, п'ять, сорок, сто;

б)   складні (мають два чи більше корені в межах однієї основи, пишуть ра­зом): п'ятдесят, дев’ятсот;

в)   складені (пишуть двома і більше словами): дві тисячі двадцять один, п'ять десятих.

Синтаксична роль числівників

Числівники (найчастіше в сполученні з іменником) можуть бути різними членами речення.

Кількісні числівники можуть виконувати синтаксичну роль підмета, при­судка й додатка:

Три і чотири — сім (три і чотири — підмет, сім — присудок).

Учні прочитали три сторінки (додаток).

Порядкові числівники виступають тими членами речення, що й прик­метники, — означеннями, іменною частиною присудка, зрідка підметом, додатком чи обставиною:

Авторка усміхнулась і підписала п'ятитисячний примірник книжки (п'я­титисячний — означення).

Тарас Шевченко народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року (тисяча вісімсот чотирнадцятого року — обставина).

На фініші наш спортсмен був п'ятим (був п'ятим — складений іменний присудок).

КОНСПЕКТИ