Іменник

Морфологія —  це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.

Частини мови — це слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору.

Усього в українській мові 10 частин мови: 

  • 6 самостійних — до них можна поставити питання, вони мають лексичне значення;
  • 3 службові —  не відповідають на питання, нічого не означають, лише служать для чогось;
  • 1 особлива частина мови, що виявляє почуття і волевиявлення мовця (вигук).

⬇️⬇️⬇️

Іменник

Іменник – це самостійна частина мови, що означає назву предмета чи явища та відповідає на питання хто? або що?

Іменники поділяються на дві групи: назви істот і назви неістот.

Назви людей і тварин відповідають на питання хто? Це істоти. До істот належать:

  • назви осіб (хлопець, жінка, дитина, люди);
  • назва персони (Олег, Шевченко);
  • назви рідні(брат, дід, донька);
  • назва професій(лікар, директор, будівельник);
  • назва казкових героїв (колобок, Буратино, чаклунка);
  • назви тварин(риба, метелик, ластівка, заєць);
  • назви казкових істот (гном, ельф, дракон).

Назви інших предметів відповідають на питання що? Це неістоти.

До неістот належать:

  • назви рослин (дерево, троянда, огірок);
  • назва природних явищ(дощ, гроза, туман);
  • назва об'єктів неживої природи (камінь, море, небо);
  • назва предметів, створених людиною (диван, будинок, сукня);
  • назва опредмечених ознак чи дій (чистота, радість, читання). 

Зверніть увагу! Поділ іменників на істоти/неістоти не збігається з розрізненням живого/неживого в природі.

⬇️⬇️⬇️

Конкретні й абстрактні іменники

Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням.

Іменники з конкретним значенням називають предмети та явища, у яких передається все, що сприймається органами чуття: палац, школа, дідусь, корабель, шлях, Китай, Маргарита, осел.

До іменників з конкретним значенням належать:

  • одиничні предмети – назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу: хлопець, заєць, квасоля, килим, річка;
  • речовини, маса, матеріал: молоко, повітря, полотно, деревина;
  • назви простору чичасу: берег, слуга, степ, місяць, урок, година;
  • власні назви: Петро, «Дніпро» (часопис), «Сонечко» (дитсадок), Київ.

Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття: прикрість, сум, убозтво, знання.

До абстрактних іменників належать назви:

  • якостей і властивостей: щирість, чорнота, ясність, патріотизм, канікули;
  • психічних і фізичних станів: сон, тиша, страх, любов, непритомність, горе;
  • дій і процесів: біг, хід, горіння, приїзд, перемовини;
  • понять етикету: вітання, прощання;
  • наукових понять:функція, сюжет, характер.

Зверніть увагу! Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм. Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.

⬇️⬇️⬇️

Збірні іменники

Збірні іменники – це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле: козацтво, студентство, зілля, братство. 

Збірні іменники вживаються лише в однині, вони не сполучаються з кількісними числівниками, якщо означають предмети, які не піддаються лічбі.

Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину: алебастр, молоко, камінь, кисень.

Зверніть увагу! Іменники зі значенням речовинності можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі). Речовина не підлягає рахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру. Хоча  в науковій чи художній літературі допускається форма множини для деяких іменників: мінеральні води, родючі ґрунти, кислі солі,  тверді  сири (види), зелені жита. 

⬇️⬇️⬇️

Власні та загальні назви

Іменники діляться на загальні  та власні. 

  • Загальні іменники означають спільну назву однотипних предметів або явищ (річка, дівчинка, собака, казка).
  • Власні іменники означають індивідуальну назву конкретного предмету, що виділяють його з ряду однотипних предметів (Дніпро, Оленка, Рябко, «Рукавичка»).

До власних іменників належать:

  1. Прізвища, імена, по батькові, псевдоніми людей.
  2. Клички тварин.
  3. Назви творів мистецтва (книжок, віршів, казок, оповідань, пісень, картин, скульптур тощо).
  4. Імена персонажів казок, байок, легенд тощо.
  5. Географічні й астрономічні назви:
  • назви країн, міст, сіл, вулиць тощо;
  • назви річок, озер морів тощо;
  • назви гір, рівнин тощо;
  • назви зірок, планет, сузірь тощо.

Зверніть увагу! Власні назви пишуться з великої букви, а загальні – з малої букви. Приклад: річка Дніпро, дівчинка Оленка, собака Рябко, казка «Рукавичка»

⬇️⬇️⬇️

З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ ПИШУТЬ

  1. імена людей, по батькові, псевдоніми та клички тварин: Степан, Ігорівна,  Леся Українка, Рябко, Кобзар  (АЛЕ з малої — ті, що стали загальними назвами: робінзон, рентген).
  2. прізвища, що вживаються узагальнено, але не стали загальними назвами: Колумби, Мічуріни (АЛЕ з малої — ті, що вжито із зневагою: гітлери, сталіни).
  3. утворені від власних особових назв присвійні прикметники й прикметники із суфіксом -ськ- (із значенням «імені когось», «на честь когось»): Шевченківська премія (бо на честь Т.Шевченка), АЛЕ шевченківські слова (бо не імені Т. Шевченка та не на честь його) (з малої — ті, що входять до фразеологізмів: прокрустове ложе, ахіллесова п’ята).
  4. назви божеств, міфологічних істот, релігійних свят і постів: Венера,  Матір Божа, Перун, Водохреще (АЛЕ родові назви міфологічних істот — з малої: русалка, водяний).
  5. назви дійових осіб у байках, казках і драматичних творах: Котигорошко, Червона Шапочка.
  6. назви найвищих держустанов і міжнародних організацій: Кабінет Міністрів України, Організація Об’єднаних Націй.
  7. назви держав та автономних одиниць: Сполучені Штати Америки, Автономна Республіка Крим.
  8. назви сторін світу в значенні країв і народів: Краї́ни За́ходу, Дале́кий Схід.
  9. астрономічні, географічні назви, назви вулиць, площ, парків, каналів, архітектурних пам’яток, храмів: Вели́кий Віз,  Тихий океан, місто Луцьк,  бульвар Тараса Шевченка, вулиця Молодіжна, Львівська площа, майдан Незалежності.
  10. назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України (АЛЕ назви посад, звань, титулів, рангів — з малої: генерал, академік).
  11. назви установ, підприємств, організацій, партій, міністерств, навчальних закладів, театрів тощо: Міністерство освіти і науки України, Збройні сили України, Національний банк України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.
  12. назви знаменних подій, свят, епох: День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України , Благовіщення, Великдень.

⬇️⬇️⬇️

З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ  ТА В ЛАПКАХ ПИШУТЬ 

  1. назви художніх творів, наукових праць, періодичних видань: байка «Щука», журнал «Соняшник» (АЛЕ: назви релігійних книг – без лапок: Біблія, Євангеліє, Коран).
  2. назви аеропортів, станцій метро, санаторіїв, готелів, кав’ярень тощо: аеропорт «Жуляни», станція метро «Видубичі», готель «Україна» (АЛЕ: залізничні вокзали й станції – без лапок: Київський вокзал, станція Знам’янка).
  3. назви літаків, автомобілів, кораблів, фірмові та сортові назви: автомобіль «Тесла», літак «Мрія», цукерки «Ромашка».
  4. назви орденів, відзнак: орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу» (АЛЕ узгоджені найменування з родовою назвою — без лапок: орден (кого?) Ярослава Мудрого, орден (чого?) Дружби народів).

⬇️⬇️⬇️

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

  1. назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового відмінка пишемо з малої букви: фейсбук, твіттер, гугл, вайбер.
  2. АЛЕ якщо ці слова вжито з родовим словом, то їх пишемо з великої букви та беремо в лапки: мережа «Фейсбук», система «Вайбер».
  3. Слово Інтернет (у значенні «всесвітня мережа») пишемо з великої букви, проте з малої букви пишемо слова інтернет-послуга, інтернет-видання тощо.

⬇️⬇️⬇️

Рід іменників

⬇️⬇️⬇️

Рід незмінюваних іменників

Рід незмінюваних іменників визначаємо за такими правилами:

  1. Назви осіб мають рід відповідно до статі:мсьє, денді – чоловічий рід; мадам, леді, пані – жіночий.
  2. Назви тварин мають, як правило, чоловічий рід: кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі.

Зверніть увагу!

Цеце (муха), івасі, гупі, путасу (риба), салямі (ковбаса), боржомі (вода) – іменники жіночого  роду.

  1. Іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе.

Зверніть увагу!

  • Авеню(вулиця), кольрабі, броколі (капуста) – іменники жіночого роду;
  • сироко (вітер), торнадо(смерч), барбекю (різновид шашлику), сулугуні (сир) іменники чоловічого роду.
  1. Власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви (місто, ріка, країна): Туапсе – місто (середній рід); «Юманіте» – газета (жіночий рід); Міссурі – річка (жіночий рід); Кюсю – острів (чоловічий рід).
  1. Рідчастини невідмінюваних іменників може залежати від значення цих іменників:
  • прудка ківі(пташка) — зелене ківі (тропічне дерево та плід з нього),
  • велетенський боа(удав) — гарне боа (жіночий шарф з хутра або пір’я).

Зверніть увагу!

В абревіатурах  визначаємо рід за основним словом: СТО (станція технічного обслуговування) — жіночий рід, бо основне слово станція жіночого роду; ЄС (Європейський Союз) — чоловічий рід, бо слово Союз — чоловічого роду.

⬇️⬇️⬇️

Число іменників

В українській мові більшість іменників має дві форми — однину й множину: рік — роки, гірлянда — гірлянди, вікно — вікна. 

Проте частина іменників уживається тільки в однині (Марс, пихатість, вапно) або тільки в множині (Моринці, джинси, пахощі).

Іменники, що вживаються тільки в однині

  • абстрактнііменники: співчуття, уява, байдужість, непередбачуваність, широчінь; 
  • збірнііменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів: колосся, листя, юнь, апаратура, городина, хмиз;
  • речовиннііменники: кисень, олово, срібло, пісок, горох;

 Зверніть увагу!

Деякі іменники з речовинним значенням, що мають форму тільки однини, можуть означати види, сорти маси, речовини чи матеріалу або їх велику кількість, а також терміни. Тоді їх вживаємо в множині: мінеральні солі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні води, весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці,  безмежні жита, сипучі піски, шуми й болі в серці.

Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть використовуватися у формі множини:

  • якщо вони передають узагальненняна основі характерних ознак, пов’язаних із відповідними власними назвами: Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко);
  • якщо географічніназви вжиті в переносному значенні (у такому разі їх пишемо з малої літери): височіли еверести побутових відходів.

Іменники, що вживаються тільки в множині

  • назви будівельта їхніх частин: ворота, двері, сходи;
  • назви знарядь працій предметів домашнього вжитку: ваги, вила, граблі, сани, лижі;
  • назви парнихпредметів і частин тіла: в’язи, груди, ножиці, окуляри, обценьки, лаштунки;
  • назви взуттяй одягу: бриджі, бутси, мокасини, панталони, джинси,  штани;
  • назви речовини, матеріалу, продуктів: вершки, дрова, консерви, солодощі, ласощі, макарони, прянощі, чипси, дріжджі, парфуми;
  • назви відрізків часу, свят, обрядів, дій, що повторюються: іменини, канікули, святки, хрестини,  оглядини, переговори, перегони, роковини, сутінки;
  • назви ігор, дійта процесів: відвідини, вечорниці,  дебати, жмурки, посиденьки, пустощі, хвастощі, шашки;
  • назви почуттів, емоцій, станів: труднощі, заздрощі, радощі;
  • власні географічніназви: Анди, Прилуки, Мінеральні Води, Бровари.

Зверніть увагу!

Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично (за змістом речення). Це  манго було недозріле. На полиці лежали чудові  манго.

Деякі іменники (гуси, діти, кури, люди) мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина.

⬇️⬇️⬇️

Відмінки іменників

Для зв’язку з іншими словами у реченні іменники змінюють своє закінчення.

Така зміна називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками.

В українській мові сім відмінків, кожен із яких відповідає на певне питання:

  • 📌 Називний (Н. в.) – Хто? Що?
  • 📌 Родовий (Р. в.) – Кого? Чого?
  • 📌 Давальний (Д. в.) – Кому? Чому?
  • 📌 Знахідний (3. в.) – Кого? Що?
  • 📌 Орудний (Ор. в.) – Ким? Чим?
  • 📌 Місцевий (М. в.) – На кому? На чому?
  • 📌 Кличний (Кл. в.) – іменники виступають звертанням.

⬇️⬇️⬇️

Відміни іменників

Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни. 

  • 📌 До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого і спільного роду з закінченням -а (-я): земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.
  • 📌 До другої відміни належать іменники:
  • 📎 чоловічого роду на твердий або м’який приголосний основи: корабель, коваль, дуб;
  • 📎чоловічого роду із закінченням -о: Дніпро, Василько;
  • 📎середнього роду із закінченням -е, -о: поле, небо, стебло;
  • 📎середнього роду із закінченням -я: змагання, знаряддя.
  • 📌 До третьої відміни належить іменник мати та іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи: радість, сіль, Січ, ніч.
  • 📌 До четвертої відміни належать іменники середнього роду з закінченням -а (-я), у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен: ягня — ягняти, ім’я — імені.

Зверніть увагу!

До жодної відміни не належать:

  • незмінювані іменники: табу, депо, таксі, кутюр’є;
  • іменники, що вживаються тільки у формі множини: Черкаси, двері, ворота, радощі, вила, сани, солодощі;
  • іменники прикметникового походження: майбутнє;
  • жіночі прізвища на приголосний та на -о: Гірус Ольга, Шевченко Марія.

⬇️⬇️⬇️

Групи іменників

❗️Але до м'якої групи також належать:

  • 📌 іменники середнього роду із закінченням -е (пысля нешиплячого): море, поле, мысце;
  • 📌 імена Ігор, Лазар;
  • 📌 іменники, у яких основа закінчується на подовжений шеплячий звук: збіжжя, обличчя.

Зверніть увагу!

Звук [й] – м’який, тому іменники з основою на [й] належать до м’якої групи: подія  [подíйа]

⬇️⬇️⬇️

Поділ на групи іменників на -ар, -ир, -яр

Іменники II відміни на -р можуть належати і до твердої, і до м’якої,, і до мішаної груп:

  • ❗️Іменники комар, снігур, звір належать до твердої групи, хоч у називному множини мають [-і].
  • ❗️До м’якої групи належать: Ігор, Лазар, цар, аптекар, бібліотекар, якір.

⬇️⬇️⬇️