Займенник
Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники співвідносяться з певними іменниками, прикметниками, числівниками, тому, подібно до цих частин мови, відповідають на питання: хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Займенники поділяють на такі розряди за значенням:
| Розряд | Приклад |
| Особові | я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони |
| Зворотний | себе (відсутня форма Н.в.) |
| Присвійні | мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їх, їхній |
| Вказівні | той, цей, такий, стільки |
| Питальні | хто? що? який? чий? котрий? скільки? |
| Відносні | хто, що, який, чий, котрий, скільки |
| Означальні | весь (увесь), всякий (всяк), кожний (кожен), жодний (жоден ), інший, сам, самий |
| Неозначені | дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, абиякий, абихто, абищо, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-чий, котрийсь, скільки-небудь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, невідь-хто, невідь-що |
| Заперечні | ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки |
Морфологічні ознаки. Усі займенники змінюються за відмінками, а співвідносні з прикметниками можуть мати ознаки роду й числа.
|
Рід (якщо є): |
|||
| чоловічий жіночий
середній |
він, котрий, мій, анічий, наш
вона, котра, моя, анічия, наша воно, котре, моє, анічиє, наше |
||
|
Число (якщо є): |
|||
| однина
множина |
весь, вся, все
всі |
цей
ці |
|
|
Відмінок: |
|||
| Н.
Р. Д. З. О. М. |
хто
кого кому кого ким (на)кому, на кім |
твій
твого твоєму твій (твого) твоїм (на)твоєму, твоїм |
|
Синтаксичні ознаки. У реченні займенники виступають тими самими членами речення, що й іменник, прикметник, числівник, з яким вони співвідносяться: Так ніхто не кохав. Незнаний нам початок і кінець. Моя любов чолом сягала неба.
Зверніть увагу! Слово що може виступати в складнопідрядному реченні в ролі займенника (як сполучне слово) і в ролі сполучника. Займенник що в реченні відповідає на питання, виконує синтаксичну роль і може бути замінений на займенник який або інше повнозначне слово. Сполучник що не відповідає на питання, не є членом речення і не може бути замінений на повнозначне слово.
Особові займенники
Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник вінзмінюється також за родами.
Я це повинен розповісти. Ти не можеш спитати? Ми вчора були у лісі.
Ви не забули про зустріч? Він підійшов. Вона добре грала на фотрепіано. Воно було дуже холодне.
Вони ще часто будуть згадувати подорож.
Відмінювання особових займенників відбувається за такою схемою:
Однина
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
я
мене мені мене мною (на) мені |
ти
тебе тобі тебе тобою (на) тобі |
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
він
його (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) |
вона
Її (до неї) їй її (на неї) нею (на) ній |
|
середній рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
воно
його (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) |
Множина
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
ми
нас нам нас нами (на) нас |
ви
вас вам вас вами (на) вас |
вони
їх (до них) Їм Їх (на них) ними на них |
Зворотній займенник
Зворотній займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.
Зворотній займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох
Актор сам себе не впізнав. Я себе не дуже добре почуваю. Діти побачили себе у списках нагороджених.
У реченні зворотний займенник виступає додатком, інколи - обставиною
Я сам на себе не схожий. Навіть не уявляю собі, як би я жив далі. Нічого під собою не бачу.
Відмінювання зворотнього займенника себе відбувається за такою схемою:
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
-
себе (до себе) собі себе (на себе) собою (на) собі |
Питальні займенники
Питальні займенники містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), кількість (скільки?).
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенники котрий, який (яка, яке, які) відмінюються, як прикметники твердої групи:
| Н.
Р. Д. З. О. М. |
котрий
котрого котрому котрий, котрого котрим (на) котрому |
яка
якої якій яку якою (на) якій |
Відмінювання інших питальних займенників:
| Н.
Р. Д. З. О. М. |
хто
кого (до кого) кому кого (на кого) ким на кому (на кім) |
що
чого (до чого) чому що чим на чому (на чим) |
Однина
|
чоловічий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
чий
чийoго чийoму (чиєму) чий (чийoго) чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
|
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
чия
чиєї чиїй чию чиєю на чиїй |
|
середній рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
чиє
чийoго чийoму (чиїм) чиє чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
Множина
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
чиї
чиїх чиїм чиї (чиїх) чиїми (на) чиїх |
Відносні займенники
Відносні займенники виконують роль сполучених слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без запитання: хто, що, скільки, чий, який, котрий.
Відмінювання відносних займенників відбувається так само, як і питальних.
Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на принадлежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, іхній) чи будь-якій (свій) особі.
Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її - незмінні.
Відмінювання присвійних займенників мій, свій, твій відбувається так:
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
мій
мого моєму мій (мого) моїм (на) моєму (на моїм) |
моя
моєї моїй мою моєю (на) моїй |
|
середній рід |
множина |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
моє
мого моєму моє моїм (на) моєму (на моїм) |
мої
моїх моїм мої (моїх) моїми (на) моїх |
Присвійні займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи:
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
наш
нашого нашому наш (нашого) нашим (на) нашому |
ваша
вашої вашій вашу вашим (на) вашій |
Займенник їхній відмінюється, як прикметник м'якої групи:
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
Їхній
Їхнього Їхньому Їхній (їхнього) Їхнім (на) їхньому |
Вказівні займенники
Вказівні займенники вказують на предмет (сей, цей, той), ознаку (такий), кількість (стільки).
Займенники той (отой) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
Вказівні займенники той (отой) відмінюються:
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
той
того тому той (того) тим (на) тoму (на тім) |
та
тієї (тої) тій ту тією (тою) (на) тій |
|
середній рід |
множина |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
те
тогo тому те тим (на) тому (на тім) |
ті
тих тим ті (тих) тими (на) тих |
Вказівні займенники цей (оцей) та рідковживаний сей відмінюються:
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
цей
цього цьому цей (цього) цим (на) цьому (на цім) |
ця
цієї цій цю цією (на) цій |
|
середній рід |
множина |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
це
цього цьому це цим (на) цьому (на цім) |
ці
цих цим ці (цих) цими (на) цих |
Займенник стільки відмінюється, як числівник два:
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
стільки
стількох стільком стільки (стількох) стількома (на) стількох |
Означальні займенники
Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку (кожний, всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), інший, сам, сaмий, самuй).
Означальні займенники весь (увесь, ввесь) відмінюються за такою схемою:
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
весь (увесь, ввесь)
всього всьому весь (всього) всім (на) всьому (на всім) |
вся (уся)
всієї всій всю всією (на) всій |
|
середній рід |
МНОЖИНА |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
все (усе)
всього всьому все всім (на) всьому (на всім) |
всі (усі)
всіх всім всі (всіх) всіма (на) всіх |
Означальні займенники кожний, всякий (усякий), інший, сам, сaмий, самuй відмінюються, як прикметники твердої групи:
|
чоловічий рід |
жіночий рід |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
кожний
кожного кожному кожний, кожного кожним (на) кожному, кожнім |
кожна
кожної кожній кожну кожною (на) кожній |
|
середній рід |
МНОЖИНА |
|
| Н.
Р. Д. Зн. Ор. М. |
кожне
кожного кожному кожне кожним (на) кожному, кожнім |
кожні
кожних кожним кожні, кожних кожними (на) кожних |
Неозначені займенники
Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються.
З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через дефіс (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).
Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворилися.
Заперечні займенники
Заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки).
З часткою ні заперечні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (ні в якому, ні для чого, ні для кого).
Заперечні займенники відмінюються так, як і питальні займенники.
Правопис займенників
| Разом | Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, та заперечні займенники з часткою ні | абичий, дехто, когось, ніхто |
| Окремо | Якщо між займенником і часткою стоїть прийменник | ні в чому, де з ким, будь у що |
| Через дефіс | Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток казна-, бозна-, хтозна-, будь-, -небудь | казна-хто, хтозна-який, будь-що, чий-небудь |