Мова України

Було це в далекі часи, коли світ був молодий, а Земля — як дитина. Все було дивне, гарне і незвідане. Навіть Бог дивувався своїм творінням.
Так було і цього разу, коли послав ангела, дізнатись, як там люди-народи живуть.
По якімсь часі прилітає посланець, мовить:
— Ми ж забули дати мову народам!
— От лихо!
— Та вони вже знайшли!
— Як так?
— Навчилися спілкуватися у звірів, у птахів. Кожен народ вибрав собі!
— Хай уже так і буде! Але понеси і вклади в уста їм Боже слово — вони ж мої діти.
— Боже! — мовив ангел. — А один народ спілкується піснями, що почули від квітів!
— От диво! Тоді цим співунам я сам вкладу в уста слово. Нехай говорять-співають!