Володимир Сосюра
(1898-1965)
Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.
6 січня 1898р. народився на станції Дебальцеве (Донецька область) у шахтарській родині. Батько Володимира за походженням був французом. У родині Сосюр було 8 дітей.
Дитячі роки пройшли в селищі Третя Рота, на берегах річки Сіверський Донець. Родина Сосюр часто переїжджала, бо батько часто змінював місце работи, щоб утримувати багатодітну родину.
З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку. В.Сосюра почав писати вірші з 14 років.
З 1911 до 1918 року навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізницi, в бюро Донецького содового заводу. Після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи.
Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.
Перша збірка поета вийшла у 1921 році і мала назву «Поезії» та поема «Червона зима». Після їх публікації він став популярним.
По закінченні громадянської війни вчився на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—25). У 1922p. виходить друга збірка В. Сосюри —на той час студента Харківського університету — «Червона зима».
Протягом десятиріччя (1922—1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у «Плузі», «Гарті», ВАПЛІТЕ та інших
Вперше одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній. Від першого шлюбу в нього було двоє синів. Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Даниловою Марією Гаврилівною. В них народився син Володимир. У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Лише через 5 років вона повернулася. Кажуть, що з вокзалу поет ніс Марію на руках. Разом вони прожили до кінця життя.
З початком Другої світової війни письменник виїздить до Уфи. В.Сосюра працював військовим кореспондентом фронтової газети, бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944р. поет повертається до Києва.
Незважаючи на хворобу серця письменник багато працював — з’являються збірки «Лірика» (1959) і «Близька далина» (1960), «Поезія не спить» (1961), «Щастя сім’ї трудової» (1962) і «Якби помножити любов усіх людей» (1963). В останні роки свого життя письменник написав автобіогрфічний роман «Третя рота».
В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», яка була написана 1944 року. У 1963 році отримав Шевченківську премію (за збірки поезії «Ластівки на сонці» і «Щастя сім’ї трудової»).
Помер 8 січня 1965 року. Похований у місті Києві, на Байковому кладовищі у Києві.